Інженери-технологи української виробничої компанії «ТІС» для поліпшення властивостей продукції, що випускається використовують в формулах виготовлення пластиків спеціальні добавки. Вони впливають на якість готової продукції, впливають на формування собівартості.
Класифікація по групах
Існує сім основних груп, що застосовуються в роботі. Їх дія спрямована на досягнення наступних результатів:
- Оптимізація оптичних властивостей здійснюється за рахунок відбілювачів, фарбувальних пігментів, освітлювачів.
- Властивості поверхні покращують за допомогою зчіплюючих і змочуючих агентів, антистатиків, підсилювачів адгезії, мастильних і поверхнево активних речовин.
- Для полімеризації потрібні модифікатори сумісності матеріалів, прискорювачі протікання хімічних реакцій, що регулюють ріст молекулярних ланцюжків речовини.
- Оброблюваність і продуктивність матеріалів покращують розділові агенти, піногасники, пластифікатори, тиксотропні агенти та ін.
- Щоб зробити пластик більш стійким до деградації, використовують формулу приготування із застосуванням металевих деактиваторів, кислотних модифікаторів, ультрафіолетових стабілізаторів.
- Антистатики, спінюючої і фрикційні агенти, модифікатори запаху допомагають поліпшити продуктивність продукту, що випускається.
- Для модифікації механічних властивостей задіють еластомери, що зшивають агенти, різні види волокон.
Застосування добавок: огляд супутніх проблем і варіантів їх вирішення
Використання у виробничому циклі добавок, що модифікують базові властивості пластика, супроводжується рядом проблем, які детально висвітлені в міжнародних актах, нормативних документах різних держав. У тексті офіційних паперів, зокрема, є відомості про екологічність готової продукції, відсутність шкідливого впливу на стан планети і здоров'я людини. Регулюють стандарти та інші важливі питання:
- можливість безпечного захоронення відходів в рамках організованої програми по ізоляції;
- вторинне використання пластиків з добавками у виробництві різних видів продукції;
- особливості застосування виробів в побуті і фабричних умовах;
- викиди в атмосферу, які утворюються в результаті процесу горіння пластмас з добавками.
Також експертами з усього світу проводиться комплексний аналіз життєвого циклу модифікованих пластиків. Професіонали хочуть володіти точною інформацією про те, які реальні побічні ефекти дає вкраплення летючих присадок, антипіренових речовин і інших матеріалів.
Щоб виключити будь-які порушення, всі перераховані добавки підлягають обов'язковому контролю якості, який здійснюється відповідальними співробітниками з урахуванням вимог техніки безпеки та загальних положень про охорону праці. При цьому серйозний тиск з боку законодавства і екологічної точки зору відчувають такі групи:
- антипірени унаслідок потенційної небезпеки летючих токсичних речовин;
- пластифікатори;
- застосовувані для приготування пігментів і систем стабілізації полівінілхлориду важкі метали.
Вирішують проблеми, перераховані вище, такими способами:
- розробка більш безпечних пігментів знижує негативний вплив фарбувальних добавок на навколишнє середовище;
- заміна свинцю на олово в стабілізаторах ПВХ виключаює негативний вплив на здоров'я людини, що користується модифікованими полімерними матеріалами (також використовуються стабілізатори на основі кальцію);
- створення нових формул добавок на основі речовин з нейтральними хімічними властивостями, які не відрізняються високою токсичністю.
З урахуванням того, що переваги добавок істотно перевищують потенційні недоліки і ризики, їх широко використовують провідні виробники полімерів. У числі виробничих компаній і український завод «ТІС», який поставляє будь-які обсяги продукції на прохання замовників. Пластмаси з модифікованими властивостями виготовляються на професійному сертифікованому обладнанні, піддаються процедурі обов'язкового тестування в стінах власних лабораторій перед поставкою споживачеві.