Що таке полімерні добавки і їх класифікація

03.04.2020

Інженери-технологи української виробничої компанії «ТІС» для поліпшення властивостей продукції, що випускається використовують в формулах виготовлення пластиків спеціальні добавки. Вони впливають на якість готової продукції, впливають на формування собівартості.

Класифікація по групах

Існує сім основних груп, що застосовуються в роботі. Їх дія спрямована на досягнення наступних результатів:
  1. Оптимізація оптичних властивостей здійснюється за рахунок відбілювачів, фарбувальних пігментів, освітлювачів.
  2. Властивості поверхні покращують за допомогою зчіплюючих і змочуючих агентів, антистатиків, підсилювачів адгезії, мастильних і поверхнево активних речовин.
  3. Для полімеризації потрібні модифікатори сумісності матеріалів, прискорювачі протікання хімічних реакцій, що регулюють ріст молекулярних ланцюжків речовини.
  4. Оброблюваність і продуктивність матеріалів покращують розділові агенти, піногасники, пластифікатори, тиксотропні агенти та ін.
  5. Щоб зробити пластик більш стійким до деградації, використовують формулу приготування із застосуванням металевих деактиваторів, кислотних модифікаторів, ультрафіолетових стабілізаторів.
  6. Антистатики, спінюючої і фрикційні агенти, модифікатори запаху допомагають поліпшити продуктивність продукту, що випускається.
  7. Для модифікації механічних властивостей задіють еластомери, що зшивають агенти, різні види волокон.

Застосування добавок: огляд супутніх проблем і варіантів їх вирішення

Використання у виробничому циклі добавок, що модифікують базові властивості пластика, супроводжується рядом проблем, які детально висвітлені в міжнародних актах, нормативних документах різних держав. У тексті офіційних паперів, зокрема, є відомості про екологічність готової продукції, відсутність шкідливого впливу на стан планети і здоров'я людини. Регулюють стандарти та інші важливі питання:
  • можливість безпечного захоронення відходів в рамках організованої програми по ізоляції;
  • вторинне використання пластиків з добавками у виробництві різних видів продукції;
  • особливості застосування виробів в побуті і фабричних умовах;
  • викиди в атмосферу, які утворюються в результаті процесу горіння пластмас з добавками.
Також експертами з усього світу проводиться комплексний аналіз життєвого циклу модифікованих пластиків. Професіонали хочуть володіти точною інформацією про те, які реальні побічні ефекти дає вкраплення летючих присадок, антипіренових речовин і інших матеріалів.
Щоб виключити будь-які порушення, всі перераховані добавки підлягають обов'язковому контролю якості, який здійснюється відповідальними співробітниками з урахуванням вимог техніки безпеки та загальних положень про охорону праці. При цьому серйозний тиск з боку законодавства і екологічної точки зору відчувають такі групи:
  • антипірени унаслідок потенційної небезпеки летючих токсичних речовин;
  • пластифікатори;
  • застосовувані для приготування пігментів і систем стабілізації полівінілхлориду важкі метали.
Вирішують проблеми, перераховані вище, такими способами:
  • розробка більш безпечних пігментів знижує негативний вплив фарбувальних добавок на навколишнє середовище;
  • заміна свинцю на олово в стабілізаторах ПВХ виключаює негативний вплив на здоров'я людини, що користується модифікованими полімерними матеріалами (також використовуються стабілізатори на основі кальцію);
  • створення нових формул добавок на основі речовин з нейтральними хімічними властивостями, які не відрізняються високою токсичністю.
З урахуванням того, що переваги добавок істотно перевищують потенційні недоліки і ризики, їх широко використовують провідні виробники полімерів. У числі виробничих компаній і український завод «ТІС», який поставляє будь-які обсяги продукції на прохання замовників. Пластмаси з модифікованими властивостями виготовляються на професійному сертифікованому обладнанні, піддаються процедурі обов'язкового тестування в стінах власних лабораторій перед поставкою споживачеві.